Скандал з українським адвокатом в ЄСПЛ: з’явився цікавий нюанс

Рішення ЄСПЛ щодо позбавлення українського адвоката Наталії Целовальніченко права представляти інтереси заявників у Страсбурзі не повною мірою узгоджується із Регламентом Євросуду.

На це вказали адвокати, проаналізувавши дане рішення Суду, передає «ЗіБ» з посиланням на «ECHR.Ukrainian Aspect».

Зазначимо, суд прийняв таке рішення через те, що адвокат надавала неправдиву інформацію та зловживала правом на звернення до Суду. Зокрема, при поданні деяких заяв до ЄСПЛ, вона подавала фальсифіковані документи та документи від померлих людей. Адвокат Н.Целовальніченко представляла інтереси заявника у справі «Антон Васильович Лісний проти України та Росії».

Разом із тим, це рішення не повною мірою узгоджується із §4 (b) правила 36 Регламенту ЄСПЛ, який зазначено як правову підставу для його ухвалення.

«У виняткових випадках на будь-якій стадії розгляду Голова Палати, якщо він вважатиме, що це виправдано обставинами або поведінкою адвоката або іншої особи, призначеної відповідно до попереднього абзацу, вирішує, що даний адвокат або ця особа не може далі представляти заявника або допомагати йому і заявник повинен знайти іншого представника», — йдеться у Регламенті ЄСПЛ.

Невідповідність, що впадає в око, полягає в тому, що за Регламентом ЄСПЛ (§4 (b) правила 36) Голова Палати може за певних виняткових обставин ухвалити рішення про заміну представника у конкретній справі. Водночас, з прес-релізу випливає, що ЄСПЛ заборонив (permanently prohibited) адвокату представляти інтереси заявників.

Тобто замість процедурного рішення в рамках справи щодо заміни представника суд наклав свого роду дисциплінарне стягнення на адвоката.

«Я знаю, що в адвокатському професійному середовищі ставлення до такого рішення ЄСПЛ 

неоднозначне, — прокоментувала ситуацію, що склалася, директор АБ «Дроздова та партнери» Олена Дроздова. – З одного боку, всі розуміють, що ті порушення, які були виявлені Євросудом, недопустимі для адвоката будь-якої країни. З іншого – є формальний процедурний бік, на дотриманні якого у своїх рішеннях наполягає сам ЄСПЛ. То ж поширена Судом інформація породжує принаймні три ключові питання: 1) чи є в ЄСПЛ повноваження «назавжди забороняти» адвокату представляти скаржників у суді; 2) чи може таке рішення бути оскаржене і 3) чи відповідає накладена «санкція» праву на справедливий суд, гарантованому Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод».

Нагадаємо, відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.