Державна податкова служба запровадила сервіс «Е-повідомлення», що інформує платників податків про помилково сплачені суми податкових платежів та єдиного внеску.
Завдяки цьому сервісу користувачі електронного кабінету можуть оперативно отримати електронне повідомлення про помилкову оплату й подати заяву про перерахування коштів у електронному форматі, інформують фахівці Головного управління ДПС у Сумській області.
Податківці вказали, що платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі Вхідні/вихідні документи / Вхідні / Повідомлення електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів та миттєво направляти до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву про перерахування коштів в електронному форматі.
В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів за формою J/F14900 зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме код територіального органу ДПС, код територіальної громади, код та назва платежу, дата, номер та сума платіжної інструкції, бюджетний або небюджетний рахунок IBAN.
Поряд з цим посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою — платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Податківці звернули увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабінет Міністрів постановою від 1 листопада 2024 року № 1243 затвердив новий перелік товарів, що не підлягають поверненню та обміну.
За словами постійного представника Уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, документ затверджено відповідно до частини п’ятої статті 5 Закону від 10.06.2023 N 3153-IX «Про захист прав споживачів».
Згідно з постановою не підлягають обміну (поверненню) такі товари:
харчові продукти;
лікарські засоби;
засоби особистої гігієни (зубні щітки, щітки для волосся, пензлики для вій чи нігтів, помазки для гоління, щітки для особистої гігієни, манікюрні, педикюрні інструменти та інші подібні товари);
косметична продукція та мийні засоби без захисної упаковки, яка перешкоджає вільному доступу до таких товарів;
товари, нарізані або розкроєні під розмір, визначений споживачем.
Водночас визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ від 19.03.1994 N 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», яка раніше встановлювала перелік таких товарів.
Джерело: https://biz.ligazakon.net
Далее
В Україні пенсіонери зобов’язанні інформувати ПФУ про суттєві зміни в своєму житті. До суттєвих змін відноситься працевлаштування або звільнення з роботи.
Так, пенсіонер протягом 10 днів має повідомити про цей факт органи Пенсійного фонду. Без такого повідомлення може бути виплачена зайва сума, яку потім зобов’яжуть повернути в бюджет.
Про це повідомляють в ПФУ. Відповідна вимога міститься у ч.2 ст.16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Неповідомлення або невчасне повідомлення про працевлаштування (або реєстрацію підприємницької діяльності) призводить до незаконних виплат пенсійних коштів, які підлягають обов’язковому поверненню органам ПФУ.
Після повідомлення про звільнення з роботи пенсіонери набувають право на надбавки та підвищення, які передбачені тільки для непрацюючих осіб. Приміром, непрацюючим пенсіонерам проводиться перерахунок пенсії у зв’язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму.
“Звертаємо увагу пенсіонерів, які проходили реєстрацію підприємницької діяльності, але з різних причин не займалися нею. Відсутність доходу від підприємницької діяльності не є підставою відносити пенсіонера до непрацюючої особи. До того моменту, поки не буде надано інформацію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, особа вважаєтеся працюючим пенсіонером”, – зазначають в фонді.
Про дату працевлаштування, звільнення або припинення реєстрації підприємницької діяльності пенсіонери повідомляють органи ПФУ виключно шляхом подання заяви та документів, що засвідчують відповідні відомості (наказу або розпорядження про прийняття/звільнення з роботи, трудової книжки із записом про працевлаштування/звільнення, цивільно-правового договору тощо).
Джерело: https://enovosty.com
Далее
Військовозобов’язані громадяни мають надавати ТЦК та СП такі дані:
Про будь-які зміни військовозобов’язаний повинен сповістити ТЦК протягом семи днів. У разі недотримання цих вимог, особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У період дії воєнного стану за таке порушення передбачений штраф від 17 000 до 25 500 тис. грн.
Далее
Кабмін на засіданні 15 жовтня схвалив законопроект, яким пропонується встановити, що у разі смерті або тяжкої хвороби близького родича, що загрожує життю хворого, засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України, крім тимчасово окупованої, на строк не більше 7 діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб).
Іншим засудженим короткочасні виїзди дозволяються за межі виправної колонії на території України, крім тимчасово окупованої, на строк не більше однієї доби, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб).
Також пропонується передбачити, що засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, прямують до місця призначення і у зворотному напрямку самостійно, а інші засуджені переміщуються до місця призначення і у зворотному напрямку та охороняються вартами колонії.
Витрати колонії, повʼязані з наданням засудженим короткочасних виїздів, оплачують засуджені, їх родичі або інші особи.
Відповідний законопроект «Про внесення змін до статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2023 року № 11-р(ІІ)/2023» буде подано на реєстрацію до парламенту.
Раніше, Конституційний Суд України у Рішенні №11-р(ІІ)/2023 від 20 грудня 2023 року (суддя-доповідач – Віктор Городовенко) визнав неконституційними окремі приписи частини першої статті 111 КВК в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.
Також КСУ зобов’язав Верховну Раду протягом 3 місяців привести нормативне регулювання, установлене окремими приписами ч. 1 статті 111 КВК у відповідність до Конституції та цього Рішення.
Джерело: https://sud.ua
Далее
На засіданні 15 жовтня Кабмін вніс зміни до порядків № 685 та № 740 — щодо процедури надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Про це повідомила пресслужба Мінветеранів.
Змінами врегульовано, зокрема, процес подання такої заяви у паперовій формі.
«Відтепер це можна зробити за місцем своєї реєстрації, звернувшись до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі поштою, або через ЦНАП», — пояснили в міністерстві.
Крім того, змінами визначено перелік органів, до яких місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики робить запит на витребовування документів, у разі їх відсутності у заявника.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, несуть відповідальність у вигляді попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України). Водночас для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, за вчинення такого правопорушення законом передбачена санкція у вигляді штрафу.
На це вказав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 240/7766/23.
ФОП звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці про накладення штрафу за порушення нею вимог законодавства про працю (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Вказаний факт був установлений ДПС під час проведення фактичної перевірки господарської діяльності позивачки, про що був складений акт та надісланий управлінню Держпраці.
Суди попередніх інстанцій визнали оскаржений адміністративний акт протиправним, посилаючись на абзац 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, який передбачає, що за вчинення такого правопорушення ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, несуть відповідальність у вигляді попередження, а не штрафу.
Касаційний адміністративний суд у складі ВС скасував рішення судів та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
КАС ВС визнав висновки судів попередніх інстанцій такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, які передбачають санкцію у вигляді попередження за вчинені у спірних відносинах порушення законодавства про працю лише для фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, тоді як за змістом наявних у справі матеріалів позивачка до таких суб’єктів не належить, вона перебуває на загальній системі оподаткування і не є платником єдиного податку будь-якої з його груп.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
У справі, що розглядалася, між позивачкою (замовницею) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір про участь у спільному будівництві об’єкта нерухомості. Виконавець склав розписку про те, що отримав від замовниці 65 тис. дол. США як повну оплату за об’єкт нерухомості.
Згодом сторони уклали договір про розірвання зазначеного договору, за змістом якого виконавець зобов’язався повернути замовниці суму, еквівалентну 65 тис. дол. США, отриману як плату за об’єкт нерухомості.
Оскільки виконавець зобов’язання з повернення коштів не виконав, замовниця звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день ухвалення судом рішення по суті спору.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, стягнувши заборгованість у сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день виконання рішення.
Відповідач у касаційній скарзі, не оспорюючи факту невиконання ним зобов’язання, посилався на те, що еквівалент суми 65 тис. дол. США в національній валюті підлягає обчисленню на момент звернення до суду із цим позовом, а не на момент виконання судового рішення.
Велика Палата ВС звернула увагу, що валюту платежу сторони в договорі не визначили. Водночас відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов’язання, що виникло між фізичними особами – резидентами.
За змістом ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.
У цій справі спір виник саме у зв’язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов’язання. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.
Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов’язання та обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).
Тому ВП ВС виснувала, що якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Стягнення судом першої інстанції з виконавця на користь позивачки заборгованості в сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам ч. 2 ст. 533 ЦК України.
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Постанова ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24) за посиланням.
Далее
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект №11376, завдяки якому статус особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть отримати військовослужбовці, які отримали травми під час захисту України. Про це повідомила пресслужба Мінветеранів.
«На сьогодні існують непоодинокі випадки, коли пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину їхньої інвалідності, смерті пов’язують з отриманою ними травмою. Водночас, згідно чинного законодавства, цей статус могли отримати лише ті військовослужбовці, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання. Проте, у таких випадках вони не завжди могли отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі воїнів — статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», — пояснюють автори законопроєкту.
Документом вносяться зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими:
1) статті 7, 10 та 10-1 Закону доповнити словом «травма» як причина інвалідності або загибелі;
2) викласти статтю 18 Закону у новій редакції, згідно з якою основним документом, що підтверджує статус пропонується визначити е-посвідчення.
«Перехід до е-посвідчення ветерана як основного документа сприятиме поліпшенню надання адміністративних процедур, швидшому та ефективнішому доступу до соціальних гарантій, передбачених законодавством для ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни/Захисників чи Захисниць України. Крім того, е-посвідчення ветерана дозволяють зменшити час, необхідний для перевірки факту надання відповідного статусу особі та забезпечують оперативність у наданні послуг», — пояснюють в міністерстві.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Суди визнали власника розплідника собак винуватим у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, тобто за ст. 128 КК України, оскільки він залишив утримуваних ним собак сторожової породи на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, не забезпечив надійного їх зачинення або не помістив собак у вольєр, внаслідок чого собаки самовільно вийшли на вулицю і напали на потерпілу, нанесли їй не менше 51 укусу, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі сторона захисту стверджує, що оскільки собаки перебували за межами домоволодіння, тобто на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників, то вони вважаються безпритульними, а тому склад злочину, передбачений ст. 128 КК України, відсутній. На думку захисту, потерпіла повинна була, побачивши собак на вулиці за межами домоволодіння, вибрати інший шлях, однак цього не зробила і діяла на власний страх і ризик, що призвело до таких наслідків.
За матеріалами справи на час події собаки дійсно перебували за межами домоволодіння, де вони утримувалися, однак ці собаки не були безпритульними з огляду на те, що вони мали господарів та місце утримання, яке було залишено ними не з волі таких господарів. Оскільки саме засуджений є власником заводу / розплідника, де собаки були зареєстровані й утримувались, то він повинен нести відповідальність за завдані тілесні ушкодження як власник джерела підвищеної небезпеки, якими є собаки. Зважаючи на ці обставини, на власника покладаються додаткові обов’язки, пов’язані з вчиненням дій для забезпечення безпеки оточуючих осіб (які контактують із такими собаками), та враховувати можливі ситуації як несанкціонованого доступу, так і самостійного виходу такого джерела (собак) за межі вольєра чи домоволодіння.
Саме в цьому зв’язку засуджений допустив грубу недбалість у виді нестворення належних умов для утримання трьох собак, що стало підставою їх вільного виходу за межі території домоволодіння та надалі нанесення тілесних ушкоджень потерпілій. Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які б свідчили про її попередній напад на собак.
Верховний Суд погодився з кваліфікацією дій засудженого за ст. 128 КК України, залишаючи в цій частині рішення судів попередніх інстанцій без зміни.
Постанова ККС ВС від 28 серпня 2024 року у справі № 359/5501/22 (провадження № 51-1639км24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121321022.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Далее
