Опубликовано director 6 Ноя 2023 в Новости | Нет комментариев
Поділ майна подружжя, напевно, є тією частиною відносин між чоловіком та жінкою, яка продовжуватиме продукувати цікаву судову практику, в тому числі і у Верховному Суді. Робота наших судів не припиняється ні на день, незважаючи на триваючу війну, і черговим прикладом цього є постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 712/8602/19. Справи про поділ майна розглядаються роками і цю справи теж не оминула така участь.
Правники знають, що подружжя ділить між собою не тільки активи, а й пасиви. Так чому згадана постанова заслуговує на увагу широкого загалу?
Насамперед вона цікава та важлива своїм правовим висновком щодо кредитних зобов’язань, взятих на себе одним із подружжя до шлюбу, але які виконувалися під час нього та відповідно долею нерухомого майна на придбання якого були використані такі кредитні кошти.
Давайте ж розглянемо цю постанову більш детально.
Оскільки, мова йде про судове рішення суду касаційної інстанції, необхідно повернутися до витоків цієї цивільної справи та дослідити перебіг подій у судах першої та апеляційної інстанцій.
Короткий опис позовних вимог та зміст рішень судів попередніх інстанцій
Сторони перебували у шлюбі майже 6 років. До суду звернулася колишня дружина, яка вказала, що сторонами було нажито за час спільного проживання до фактичного припинення шлюбних відносин таке майно:
Позивачка просила суд визнати згадане майно об’єктом спільної сумісної власності та стягнути з відповідача грошову компенсацію половини вартості автомобіля та гаража, а також доходів від діяльності ПП.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, визнав гараж спільним майном подружжя, стягнув з відповідача грошову компенсацію, а також вирішив питання розподілу судових витрат.
Так, суд стягнув з відповідача на користь позивачки половину суми, за яку автомобіль був відчужений останнім без її згоди. Гараж був визнаний спільним майном подружжя з огляду на набуття права власності на нього під час перебування сторін у шлюбі. Втім, доказ, поданий позивачкою на підтвердження вартості цього майнового об’єкту, не був прийнятий судом через неможливість його визнання таким, що «містить експертну оцінку вказаного гаража, проведену з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки суб’єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна за завищеною ціною, у зв’язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації за частину спірного гаража.»
Тобто, навіть, незважаючи на визнання цього об’єкту спільним майном суд вирішив відмовити у задоволенні вимог в частині (компенсації) стягнення половини його вартості, оскільки вважав оцінку, проведену позивачкою неналежною. Та сама доля спіткала і вимоги щодо доходів ПП.
Щодо квартири суд першої інстанції встановив, що частина коштів для погашення особистих зобов’язань відповідача за кредитним договором, укладеним останнім до шлюбу, було сплачено за рахунок спільних коштів подружжя в період шлюбу. Суд не знайшов законних підстав для визнання квартири спільним майном сторін, але визнав, що позивачка має право на відшкодування половини сплачених коштів саме в період шлюбу на погашення таких кредитних зобов’язань.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2023 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Якщо є невиконане рішення іноземного суду про повернення дитини й компетентний орган держави, до якої вона має бути повернута, не надав згоду на юрисдикцію національних судів України, вирішення питання про визначення місця проживання дитини не належить до юрисдикції національних судів України. Якщо такі обставини встановлені судом України під час розгляду справи про визначення місця проживання дитини, то провадження в такій справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Такі правові висновки, забезпечуючи єдність судової практики, зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2023 року у справі № 545/2247/18 (провадження № 61-6421сво23)).
Обставини справи
Після укладення шлюбу позивачка з чоловіком переїхала до Великої Британії, де в них народилася дитина. Стосунки між подружжям погіршилися, і в серпні 2018 року позивачка з дочкою виїхала до України. У вересні того ж року звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом про визначення місця проживання дитини з нею.
Після неодноразового розгляду справи апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову. Суд зазначив, що у справі підлягали встановленню обставини того, чи прижилася дитина за своїм місцем проживання, тобто чи стало воно для неї постійним і звичайним, з мотивів їх визначальності для встановлення юрисдикції спору. Такі обставини мають оцінюватися в сукупності з дотриманням якнайкращих інтересів дитини як на теперішній час, так і в майбутньому. Дитина проживала у Великій Британії від народження до 1,2 року, а в Україні проживає 4 роки 7 місяців. При оцінці «звичайності» або «постійності» місця проживання має значення найбільш актуальний період часу, що минув, а також вікові особливості дитини.
Дійшовши висновку про те, що Україна була звичайним місцем проживання дитини, апеляційний суд вважав, що спір про визначення її місця проживання підпадав під юрисдикцію судів України.
Позиція Верховного Суду
ОП КЦС ВС скасувала попередні судові рішення та закрила провадження у справі, вказавши на таке.
Під час розгляду справи суди з’ясували, що існують рішення Суду у справах сім’ї м. Портсмут та Суду у справах сім’ї м. Кройдон, ухвалені в червні й липні 2017 року, якими матері (позивачці) було заборонено вивозити дитину з території Англії та Уельсу.
Батько звернувся до уповноважених органів із клопотанням про забезпечення повернення дитини, й у вересні 2019 року Полтавський апеляційний суд, постанова якого була залишена без змін КЦС ВС, визнав незаконним вивезення й утримання матір’ю (позивачкою) на території України дитини, зобов’язав повернути дитину до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що під час провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися (ч. 1 ст. 75 Закону «Про міжнародне приватне право»).
ОП КЦС проаналізувала п. «b» ч. 1 ст. 7 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (Гаазька конвенція про батьківську відповідальність 1996 року), відповідно до якого припиняється юрисдикція держави звичайного місця проживання дитини, коли дитина набуває нове постійне (звичайне для неї) місце проживання в іншій країні.
Для припинення юрисдикції такої держави мають існувати умови: а) дитина проживає в іншій державі не менше одного року; б) протягом цього періоду не було заявлено вимоги про повернення дитини; в) дитина адаптувалася до нового середовища. Юрисдикція такої держави припиняється за наявності цих умов у сукупності.
ОП КЦС ВС зробила висновок, що за наявності судового рішення про повернення дитини відповідно до положень Гаазької конвенції 1980 року, яке набрало законної сили, але залишається невиконаним, та відсутності наданої відповідно до Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року згоди компетентного органу іноземної держави, до якої підлягає поверненню дитина, на здійснення юрисдикції національними судами України вирішення питання про визначення місця проживання дитини не належить до юрисдикції національних судів України, а в разі встановлення вказаних обставин під час розгляду цивільної справи провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За повідомленням Верховного Суду
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 30 Окт 2023 в Новости | Нет комментариев
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури інформує, що в Державному реєстрі речових прав (ДРРП) вперше зареєстровано спеціальне майнове право на майбутні об’єкти нерухомості.
Таке право допоможе замовникам будівництва (забудовникам) вести бізнес прозоро, а покупцям — захистити свої інвестиції в житло від недобросовісних забудовників. Раніше такої реєстрації не існувало.
Спеціальне майнове право — різновид майнового права, яке полягає у володінні і розпорядженні об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості, роз’яснили в міністерстві.
Тепер, перед тим як зареєструвати таке право, забудовник має створити низку визначених документів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ), серед яких — заява про державну реєстрацію спеціального майнового права. Заяву отримує державний реєстратор в електронній формі шляхом взаємодії між ЄДЕССБ і ДРРП. Також забудовник має оприлюднити детальну інформацію про об’єкт будівництва та дані про себе.
Реєстрація спеціального майнового права є обов’язковою для тих, хто має намір продавати майбутні квартири, гаражні бокси, інші житлові та нежитлові приміщення або паркомісця. Наразі вже зареєстровано такі права на 3 об’єкти будівництва.
Мінінфраструктури нагадало, що Кабінет Міністрів у червні 2023 року ухвалив постанову, якою запровадив порядок поширення дії Закону «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».
8 вересня 2022 року Президент підписав Закон «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», покликаний захистити права інвесторів у нове житло. Відповідний законопроєкт № 5091 Верховна Рада ухвалила 15 серпня 2022 року.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 4 Окт 2023 в Новости | Нет комментариев
Тепер отримати гарантоване відшкодування за вкладами в банках, що збанкрутували, можна в кілька кліків у Дії.
Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.
Послуга Повернення вкладів у Дії дає змогу вкладнику банку, що збанкрутував, отримати відшкодування на наявну або відкрити нову картку єПідтримка в одному з банків-агентів Фонду гарантування.
Щоб отримати послугу в Дії:
- авторизуйтеся в застосунку
- відкрийте розділ Послуги — Повернення вкладів
- виберіть збанкрутілий банк, у якому мали рахунок. Якщо тримали кошти в декількох банках, заяви подаються окремо
- виберіть картку єПідтримка, на яку надійдуть кошти. Рахунок має бути в банку-агенті, який є учасником послуги та партнером Фонду. Або ж одразу в застосунку можна відкрити в кілька кліків нову картку єПідтримка одного з банків-агентів Фонду — Universal Bank/monobank, ПриватБанк, Укргазбанк, ПУМБ та Ідея Банк
- уточніть контактні дані для звʼязку
- перевірте заяву, там же побачите суму, доступну до виплати
- підпишіть заяву Дія.Підписом
Заява одразу надсилається в банк. Її опрацювання перерахування коштів займе до трьох робочих днів.
Послугою вже можуть скористатися вкладники 34 банків, що збанкрутували. Зокрема, вкладники АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», виплати яким почалися 29 вересня.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 3 Окт 2023 в Новости | Нет комментариев
3 жовтня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів і Національного банку від 19 вересня № 1011, якою затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.
Раніше пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що Методологія є нормативно-правовим документом, комплексний аналог якого відсутній у світі.
Рішення Уряду є одним з ключових покажчиків у створенні комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ).
Мета Методології — встановити на рівні країни єдиний підхід, як визначати реальних власників компаній.
Необхідність розробити правила визначення КБВ (а також інформувати про бенефіціарів) постала через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF.
Зазначається, що при розробці Методології Мінфіном повністю імплементовано Керівництво щодо КБВ, оприлюднене FATF в березні поточного року.
Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ.
Документ закріплює механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Згідно з документом визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності включає в себе такі етапи:
1) дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;
2) дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень чи здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння;
3) дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю/володіння), у випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи — правового утворення, подібного до трасту. Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;
4) здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час дій, визначених підпунктами 1 — 3 цього пункту;
5) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
З метою визначення КБВ Методологія встановлює:
Норми Методології також передбачають особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника для:
Далее
Опубликовано director 2 Окт 2023 в Новости | Нет комментариев
Уряд ухвалив постанову про створення Державної служби у справах дітей. Ця Служба як центральний орган виконавчої влади реалізовуватиме державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення.
Про це повідомляє пресслужба Мінсоцполітики.
«Сьогодні ми створили орган, який опікуватиметься забезпеченням прав кожної дитини, у т.ч. її права на життя в родині, та якісною роботою установ і органів, відповідальних за піклування про дитину. Україна — не для інтернатів, як справедливо відзначив наш Президент. Тому, ми посилюємо координацію органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, служб у справах дітей, з тим, щоб кожна дитина змогла відчути батьківську любов», – підкреслила Міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
Серед ключових завдань новоствореної Державної служби у справах дітей – координація надання соціальної підтримки та соціальних послуг сім’ям з дітьми (в тому числі тим, над якими встановлено опіку чи піклування), прийомним сім’ям, сім’ям патронатних вихователів, дитячим будинкам сімейного типу, усиновлювачам.
Також Служба здійснюватиме моніторинг за дотриманням місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями, фізичними особами законодавства щодо захисту прав дітей. Фахівці понад 1400 територіальних громад в Україні зможуть отримувати методичну допомогу щодо налагодження дієвої системи захисту дітей в громаді.
Крім того, Служба здійснюватиме безпосередню взаємодію з дипломатичними установами України за кордоном, щоб забезпечити дотримання прав дітей–громадян України та їх повернення на Батьківщину.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 29 Сен 2023 в Новости | Нет комментариев
Пресслужба Державної податкової служби України нагадала, як перевірити, чи задекларовані трудові відносини.
«За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник», — зазначили в ДПС.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 27 Сен 2023 в Новости | Нет комментариев
Всі жінки віком від 18 до 60 років, які мають медичну або фармацевтичну освіту чи працюють за такими спеціальностями: лікар, стоматолог, акушерка, сестра медична, фармацевт та провізор, наукова співробітниця, керівниця підрозділів в охороні здоровʼя тощо вже мають перебувати на військовому обліку. Ця норма не нова та діє ще з 1992 року. Тому більшість жінок-медиків та жінок-фармацевтів вже перебувають на військовому обліку.
Про це повідомили у МОЗ.
Тож від січня 2023 року жінки, які навчаються на медичні або фармацевтичні спеціальності, ставляться на військовий облік одразу по закінченню навчання. Заклад освіти за 2 місяці до завершення навчання подає списки жінок-випускниць до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Що зміниться з 1 жовтня?
«На жаль, понад 30 років постановка на військовий облік жінок-медиків та жінок-фармацевтів працювала не досконало, через що частина медиків в ньому не враховані.
Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків в державі», — зазначили у МОЗ.
Аби стати на військовий облік, жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, матимуть 3 роки – до 31 грудня 2026 року. Тобто кожна жінка вищезгаданої спеціальності, яка досі не перебуває на військовому обліку, має стати на нього протягом найближчих 3 років (до 31.12.2026).
Що буде з працевлаштуванням?
До 31 грудня 2026 року жінки з медичною та фармацевтичною освітою зможуть працевлаштуватися на роботу без надання військового квитка. Однак під час прийняття на роботу жінок мають попереджати, що підприємство буде зобовʼязане повідомити про неї Територіальний центр комплектування.
Далі жінка має самостійно прибути до ТЦК СП для взяття на військовий облік.
А як щодо виїзду за кордон?
Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок – не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 18 Сен 2023 в Новости | Нет комментариев
Від 8 вересня 2023 року змінилась методика нарахування грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки. Новації у підрахунках пов’язані із постановою уряду від 08.09.2023 № 975, якою внесено зміни до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 року № 500.
Отже, маємо такі зміни у методиці нарахування:
Обчислення середньої заробітної плати для надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки та виплати компенсації за невикористані відпустки проводяться на основі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання таких виплат.
При цьому якщо працівник набув право на виплату компенсації за невикористані відпустки до 31.12.2023 року, то Розрахунок середньої заробітної плати буде проводитись на основі виплат, нарахованих у 2023 році.
Розмір грошової допомоги визначається у результаті множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (визначено розрахунковий період 12 місяців).
Середньоденна заробітна плата визначається з допомогою ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані дні протягом 12 місяців робочих днів. А середньомісячне число робочих днів розраховується у результаті ділення на 12 сумарного числа робочих за останні 12 календарних місяців відповідно до графіку роботи підприємства, установи, організації.
Важливо, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань наразі повинен не перевищувати середньомісячну заробітну плату, а така допомога виплачується на підставі особистої заяви у порядку, затвердженому керівником державної служби. Це теж передбачено внесеними змінами.
Таким чином, працівникам фінансових відділів варто враховувати актуальні зміни при розрахунках грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 14 Сен 2023 в Новости | Нет комментариев
Працівник не погоджується із наказом про призупинення дії трудового договору: що він має робити?
У такому випадку працівник особисто або через профспілку може оскаржити такий наказ до Державної служби України з питань праці або її територіальних органів.
У разі відсутності підстав для призупинення дії трудового договору інспектор праці може внести припис про усунення виявлених порушень (за погодженням військової адміністрації).
Такий припис є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня його отримання.
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору, виданим до набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», такий працівник (працівники) відповідний наказ (розпорядження) може оскаржити до Державної служби України з питань праці або її територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про визнання відповідного наказу (розпорядження) таким, що втратив чинність.
Відповідне роз’яснення надали фахівці Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
