Державна архівна служба внесла зміни до нормативно-правових актів, якими регулюються питання використання копій документів НАФ України.
Служба повідомляє, що наказ Мін’юсту від 15 серпня 2023 року № 2941/5 «Про внесення змін до деяких нормативно-правові актів Міністерства юстиції України щодо оформлення архівних довідок (копій, витягів)» зареєстрований у Міністерстві юстиції 16 серпня 2023 року за № 1418/40474.
Завдяки змінам у Правилах роботи архівних установ та Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) архіви зможуть надавати архівні довідки та витяги за оцифрованими документами фонду користування при відсутності/втраті оригіналів таких документів (невиправно пошкоджені, викрадені або незаконно вивезені).
У разі знаходження архіву на тимчасово окупованій території і неможливості виконання інформаційних запитів громадян Укрдержархів може визначити іншу державну архівну установу тимчасовим зберігачем фонду користування або страхового фонду, якому делегується право видавати інформаційні документи.
Зазначається, що найближчим часом Укрдержархів презентує порядок видачі таких інформаційних документів.
За повідомленням Урядового порталу
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееУряд зняв обмеження на виїзд за кордон осіб, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО. Внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Про це нагадали в Державній прикордонній службі України.
Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну від 11 серпня 2023 р. № 840, яка набула чинності сьогодні, 16 серпня.
Згідно з нею, у період дії воєнного стану зможуть перетинати державний кордон України громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції (АТО).
«До цього право на перетин кордону мали громадяни, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Фактично це періоди з 30 квітня 2018 року і дотепер», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що після набрання чинності змін прикордонники відразу забезпечать пропуск визначеної категорії осіб через кордон на виїзд з України за наявності документів, які підтверджують умову для пропуску.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее11 серпня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 843 «Деякі питання реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір» (далі — Постанова 843), якою визнано таким, що втратив чинність, Порядок державної реєстрації авторського права і договорів.
Постанова № 843 набрала чинності з дня офіційного опублікування (16 серпня).
При цьому зазначається, що УКРНОІВІ (IP офіс) продовжує приймання заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також заявок на реєстрацію договорів, що стосуються прав авторів на твори, відповідно до повноважень, делегованих УКРНОІВІ Законом «Про авторське право і суміжні права».
УКРНОІВІ звертає увагу, що бланки заяв наразі не змінюються та можуть використовуватися заявниками до затвердження Мінекономіки нового Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір.
Разом з тим зазначається, що Постановою № 843 скасовано норму щодо сплати зборів за оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, розмір яких було визначено постановою Кабінету Міністрів від 18.07.95 № 532.
З дня набрання чинності Постановою № 843 заявники сплачуватимуть лише збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів від 21.12.2001 № 1756.
Довідково: зараз розроблено та погоджено із заінтересованими державними органами новий Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, який найближчим часом буде затверджено наказом Мінекономіки та подано до Мін’юсту для державної реєстрації.
За матеріалами Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееПочинаючи з 23.03.2023 ні оригінали, ні нотаріальні копії документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР не можуть бути прийняті для проставлення апостиля на території України.
Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.
Апостиль може бути проставлено на копії (фотокопії) цих документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, або на засвідчених в установленому порядку на території України копії (фотокопії) таких документів з перекладом за умови обов’язкової попередньої легалізації оригіналу цих документів.
Тобто, якщо у вас свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть тощо) видано органами України у радянські часи, тоді ви можете проставити на цьому документі апостиль виключно після того як отримаєте свідоцтво повторно у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану на підконтрольній території України.
Якщо ж ваше свідоцтво видано органами колишніх союзних республік у складі СРСР, окрім УРСР, то у такому випадку проставлення апостиля здійснюється уповноваженими органами цих держав.
Заразом, 22.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2023 № 2382/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів щодо впорядкування відносин з проставлення апостиля». З ним можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням.
Однією з ключових змін є те, що повноваження з проставлення апостиля на архівних документах, виданих архівною установою, надані Міністерству юстиції України, а подача документів здійснюватиметься безпосередньо через Державну архівну службу України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееРівненський апеляційний суд скасував рішення суду попередньої інстанції, яким задоволено позов про демонтаж відеокамер зовнішньої системи відеонагляду у багатоквартирному будинку. Про це повідомила прес-служба суду.
Апеляційний суд зазначив, що позивачка не навела норму закону, яка забороняє відповідачці встановлювати відеокамери, ліхтар чи зобов’язує її отримувати від позивачки чи інших мешканців будинку дозвіл на їх установлення.
Також не надала суду позивачка належних доказів того, що камера, яка розташована в під’їзді будинку, здійснювала відеофіксацію її особистого життя, як про це зазначалося в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що фізичне розташування приватного майна позивачки виключає саму можливість фіксувати встановленими камерами інформацію про особисте та сімейне життя особи в розумінні тлумачення, наданого Конституційним Судом України. Зокрема, мова йде про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
«Зважаючи на те, що між сторонами існує тривалий конфлікт — встановлення відеокамер сприяє стримуванню неправомірних дій. А відеофіксація адміністративного правопорушення позивачкою лише підтверджує виправданість встановлення камер і є виключним випадком, коли допускається не лише фіксація, а й розголошення відомостей про скоєне правопорушення. Крім того, камери, які фіксують місця загального користування, не можуть вказувати на персоналізацію відеоспостереження лише щодо певної особи», — йдеться в повідомленні суду.
Колегія суддів погодилась з тим, що встановлення відеоспостереження в багатоквартирному будинку може передбачати узгодження між співвласниками, проте законодавство не забороняє захищати свою власність та забезпечувати особисту безпеку за допомогою власних технічних засобів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее7 серпня, в гезеті «Голос України» опубліковано Закон № 3265-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам». Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.
Зміни вносяться до Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів в частині створення передумов для захисту прав та інтересів дітей та підопічних.
Основні положення проекту Закону:
1) норми ч.1 ст.71 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України та ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» викладаються у новій редакції, де фіксується розширений перелік правочинів ті інших дій щодо належного дитині чи підопічному майнового права чи нерухомого майна, згода на відчуження чи на вчинення інших юридично значимих дій щодо яких має бути обов’язково отримана батьками (усиновлювачами) або опікунами у органу опіки та піклування;
2) стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства» доповнюється положенням, згідно якого згода на вчинення неповнолітньою особою правочинів, які мають важливе значення, має бути одержана від батьків або осіб, які їх замінюють та органу опіки та піклування відповідно до закону;
3) у Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» вносяться зміни, якими посилюється захист бездомних осіб і безпритульних дітей шляхом передбачення не тільки захисту під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень, а й іншого нерухомого майна, а також об’єкта незавершеного будівництва;
4) у Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вносяться доповнення, якими закріплюється обов’язок державного реєстратора перевіряти наявність згоди органів опіки та піклування на вчинення правочину щодо об’єкту нерухомого майна для цілей проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у результаті якої відбувається набуття, зміна, припинення речових прав на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, що належить малолітній чи неповнолітній особі або особі, яка визнана судом недієздатною чи дієздатність якої обмежена.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееВідповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Про те, як відбувається процедура оскарження рішення ВЛК, розповіла заступник директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Яковлєва.
Досудовий порядок
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Законодавством передбачений порядок оскарження рішень ВЛК і здійснюється він таким чином:
Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду.
За результатами розгляду заяви ВЛК вищого рівня може призначити:
Судовий порядок
Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
На оскарження висновку ВЛК у судовому порядку надається строк:
У позовній заяві зазначаються:
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року – 1073,60 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееВінницький апеляційний суд не задовольнив апеляційну скаргу відповідача, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області, яким громадянина Ж. як спадкоємця першої черги за законом усунуто від права на спадщину, залишив без змін.
Суд установив: відповідач не доглядав хвору матір, яка мала інвалідність 1 групи та перебувала у безпорадному стані. Натомість про неї упродовж восьми років піклувався його рідний брат. За словами адвоката відповідача, доказів, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, немає. Тому вважає: позбавити його права на спадкування не можна.
«Однак, відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані», — йдеться у постанові Вінницького апеляційного суду.
Тож в апеляційній інстанції підтримали висновок Немирівського районного суду Вінницької області, що існують обґрунтовані підстави для застосування такого крайнього заходу, як усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері.
За повідомленням порталу «Судова влада України»
ДалееКожна особа, персональні дані якої внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру.
Про те, як отримати довідку, розповіли у МВС.
Довідка видається за заявою особи протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.
Форма довідки затверджена постановою Кабміну України від 18.10.2017 року №784 та видається особі за її заявою, в якій зазначається ПІБ, унікальний номер запису в Реєстрі, реквізити документа.
Видача довідки здійснюється в паперовій формі (формат А4) без використання спеціальних бланків.
Для отримання довідки громадянин може звернутись заявою незалежно від реєстрації місця проживання до територіальних підрозділів ДМС України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееВерховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (законопроєкт № 7442).
Ініціатори проєкту вказують, що він вирішує питання спрощення доступності і підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства.
Відповідно до тексту законопроєкту, підписаного Головою ВРУ, передбачено, зокрема:
Встановити форму, порядок направлення і порядок надання відповіді/інформації на запит арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією майна), який здійснює повноваження у справі.
Забезпечення отримання від розпорядника майна та ліквідатора за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника висновку і визначення чи є ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, чи ні.
Надання розпоряднику майна, з метою забезпечення задоволення вимог кредиторів, дієвих повноважень при виконанні повноважень у справі і забезпечення фактичного здійснення контролю за господарською діяльністю боржника шляхом доступу розпорядника майна до інформації що зберігається у базах даних (в тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності.
Доповнення переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню в процедурах банкрутства, завданих кримінальним правопорушенням.
З остаточним текстом Закону можна буде ознайомитись після його офіційного опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее