Так, з 1 грудня розпочалось надання послуги соціального супроводу військовим та їхнім родинам на базі військових частин.
Соціальний супровід – це можливість отримати допомогу в цивільних питаннях для військового та його родини на початку служби, під час її проходження та на етапі демобілізації.
Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.
«Ключова мета послуги – це надати психосоціальну підтримку військовому та родині у питаннях, що не стосуються напряму військової служби. Наприклад, проконсультувати щодо оформлення документів чи представництва в державних установах, проінформувати щодо виплат та пільг, забезпечити правничу допомогу, допомогу у профілактиці залежностей, організувати підтримку сім’ї разом із фахівцями соціальної роботи у громаді. Останні місяці Мінсоцполітики, спільно з Міноборони, проводили підготовку запуску цієї послуги у пілотному проєкті. Цей час команда активно працювала з військовими частинами, навчала потенційних надавачів послуг», – ідеться в повідомленні.
Наразі пілот стартує у чотирьох областях – Полтавська, Київська, Івано-Франківська та Волинська. Там відібрані військові частини, які перші долучаться до проєкту. Уже відомі надавачі послуг – ті організації, які й забезпечать цю підтримку.
У міністерстві зазначили, що залучення неурядових організацій до процесу надання послуг дозволить розширити ринок надавачів соціальних послуг, а головне – покращити ефективність надання таких послуг завдяки відповідній експертизі.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Міністерством юстиції України видано наказ від 29 листопада 2023 року № 4101/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2023 року за № 2068/41124, а також видано спільний наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 27 листопада 2023 року № 4061/5/658 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 10 липня 2023 року № 2513/5/378», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2023 року за № 2048/41104.
В Мін’юсті зазначили, що відповідні накази видано з метою вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичної особи.
Зазначеними наказами відтерміновано до 1 квітня 2024 року впровадження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи та Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу.
Джерело:https://pravo.ua
Далее
Ще наприкінці 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» № 2571-ІХ («Закон № 2571») ціллю якого є вдосконалення механізмів забезпечення отримання та виявлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») та структури власності юридичних осіб, а також запобігання та протидія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з метою виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо приведення законодавства до рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Законом 2571 внесено зміни до положень Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Закон № 755) та Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361) з наступною метою:
спрощення порядку подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичними особами, при внесені інформації до ЄДР;
унормування механізму перевірки достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності компанії;
посилення відповідальність за неподання або недостовірне подання юридичною особою відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.
Подача та актуалізація інформації в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності виникає при наступних обставинах:
Якщо юридична особа була зареєстрована доволі давно (до появлення вимог щодо необхідності подачі інформації про КБВ), вона зобов’язана подати інформацію про КБВ не раніше 90 днів з дня припинення воєнного стану.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд врегулював порядок створення наглядових рад у медзакладах, до складу яких залучатимуть представників громадськості. Про це повідомила пресслужба МОЗ України.
Наглядові ради створять у тих лікарнях, що надають спеціалізовану медичну допомогу та мають укладені контракти із НСЗУ.
У МОЗ пояснили, що створення ефективних наглядових рад є продовженням процесу автономізації медзакладів і реформи децентралізації. Рішення про створення таких рад прийматиме власник медзакладу.
Як зазначається, наглядові ради допоможуть створити умови для захисту прав пацієнтів і медиків, а також для підзвітності й прозорості діяльності керівника медичної установи. Їх функціонування при медзакладах сприятиме наданню якісної та доступної медичної допомоги пацієнтам. Також створення наглядових рад забезпечить реалізацію прав пацієнтів і працівників медзакладу та сприятиме ефективній реалізації прав власника на управління закладом.
Крім цього, залучення представників громадськості до наглядових рад забезпечить ефективне стратегічне планування та розвиток, професійний менеджмент і незалежний аудит. До складу наглядової ради кожного медзакладу має входити не менше ніж 50% представників громадськості.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
На своєму засіданні 21 листопада Кабінет Міністрів України вніс зміни до низки урядових постанов щодо обліку ВПО та виплат їм держдопомоги.
Про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.
Зокрема:
– Переселенці, які деякий час проживали за кордоном, можуть звертатися за призначенням виплат через 15 робочих днів після повернення в Україну. Це стосується тих, хто оформлює виплати вперше.
– У разі повторного переміщення в результаті обов’язкової евакуації після 1 серпня 2023 року особи, які раніше отримували виплати, зможуть отримувати допомогу протягом ще 6 місяців. Але за умови їх включення до списків евакуйованих, які затверджуються обласними військовими адміністраціями. А у разі евакуації за допомогою волонтерів чи самостійно необхідно повідомити ОВА.
– ВПО отримуватимуть виплати 3 місяці після дати завершення бойових дій (можливих бойових дій) або тимчасової окупації у населених пунктах, із яких вони перемістилися. Раніше виплати припинялися на наступний місяць.
– Непрацююча особа працездатного віку за відсутності поважних причин упродовж 3 місяців із дня призначення виплат ВПО повинна посприяти своїй зайнятості. Зокрема, шляхом працевлаштування, реєстрації як фізичної особи – підприємця, подання заяви для отримання гранту на бізнес / ваучера на навчання тощо. Або набути статусу безробітного, зареєструвавшись у центрі зайнятості.
Також постанова врегульовує питання оформлення довідки про взяття на облік ВПО
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Кабмін виклав у новій редакції Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Відповідну постанову № 1178 ухвалено на урядовому засіданні 10 листопада 2023 року.
Документ набере чинності з дня опублікування, крім пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою № 693 (з урахуванням змін, затверджених цією постановою), які набирають чинності одночасно із Законом № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», але не раніше дня її опублікування.
Оновлений Порядок визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами (далі — суб’єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку).
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, який складають посадові особи Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону «Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники.
Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу.
Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб’єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб’єкту реклами або його представнику, якщо суб’єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справу розглядає уповноважена особа не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу.
У разі надходження від суб’єкта реклами або його представника клопотання про відкладення розгляду справи уповноважена особа переносить дату та час розгляду справи у межах загального строку розгляду такої справи.
Справа розглядається за участю суб’єкта реклами або його представника. Без участі суб’єкта реклами або його представника вона розглядається у разі його неявки за умови його поінформування та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи.
Уповноважена особа за клопотанням суб’єкта реклами або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі у справі особу, яка сприяє розгляду справи, — свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.
Під час розгляду справи заслуховуються пояснення та зауваження учасників (у разі наявності таких пояснень та зауважень), досліджуються матеріали та обставини справи і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
Учасники мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім відомостей, що відповідно до закону належать до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, зокрема з використанням технічних засобів, під час здійснення та після завершення розгляду справи про накладення штрафу, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, вчинені (прийняті) під час розгляду справи.
Уповноважена особа приймає рішення про закриття розгляду справи у разі, коли за результатами її розгляду встановлено відсутність порушень законодавства про рекламу, а також з підстав, передбачених статтею 65 Закону «Про адміністративну процедуру».
У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий — вручається суб’єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб’єкта реклами або його представника.
У разі розгляду справи без участі суб’єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб’єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
У разі відсутності підстав для накладення штрафу уповноважена особа письмово повідомляє про це суб’єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб’єкту реклами або його представнику.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб’єкту реклами або його представнику. Воно може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Сплата штрафу не звільняє суб’єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.
Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмін затвердив порядок, за яким українці можуть складати теоретичний іспит для отримання посвідчення водія без обов’язкового навчання в автошколі. Про це повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Відповідні зміни набудуть чинності з дня офіційного оприлюднення документа.
Майбутні водії матимуть вибір: вивчати правила дорожнього руху в автошколі або самостійно опановувати теорію.
Після набрання чинності нормативних змін, сервісні центри МВС готові будуть приймати теоретичні іспити в громадян після самопідготовки, які прагнуть стати водіями. А з часом така послуга буде доступна і через ЦНАП.
«Важливо, що ці нововведення стосуються і проєкту «Автошколи для осіб з інвалідністю», який реалізується, у тому числі, для наших поранених бійців», — зазначив міністр.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
8 листопада 2023 року Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому проєкт Закону № 9287 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини» у редакції, запропонованій Комітетом ВР з питань правової політики.
Документ розроблено з метою вдосконалення правового регулювання в частині забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Для досягнення мети вносяться зміни до законів «Про нотаріат», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно з якими передбачається правовий механізм врегулювання особливостей реалізації права на спадкування щодо тимчасово окупованої території, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Цього ж дня депутати підтримали в другому читанні і в цілому проєкт Закону № 9288 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини» у редакції, запропонованій Комітетом ВР з питань правової політики.
Документ розроблено з метою забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців і врегулювання особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
Законодавчий акт вносить зміни до Цивільного кодексу, згідно з якими передбачається визначити, що за загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання його невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право». Разом з тим передбачається правовий механізм оформлення спадкових прав у період дії в Україні воєнного стану.
За повідомленнями пресслужби Апарату ВР.
Далее
Кабінет Міністрів уніс зміни до Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
Відповідна урядова постанова від 27 жовтня 2023 року № 1126 набрала чинності 4 листопада (крім абзацу четвертого пункту 6 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2024 року, — норма щодо тривалості іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків).
Документом уточнено, що Порядок встановлює правові та організаційні засади проведення іспитів на рівень володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, осіб, які мають намір набути громадянство України. Дія цього Порядку також поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою.
Проведення іспиту, перевірку та оцінювання його результатів організовує Національна комісія зі стандартів державної мови (далі — Комісія).
Установлено, що іспит проходить з використанням засобів інформаційно-комунікаційної системи «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» у формі анонімного комп’ютерного онлайн-іспиту. Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» розробляє та затверджує Комісія.
Комісія своїм рішенням може делегувати повноваження щодо проведення іспиту та/або перевірки та оцінювання його результатів уповноваженій установі. Вимоги до уповноважених установ та порядок їх призначення затверджує Комісія.
Визначено, що Комісія формує та затверджує банк завдань, визначає процедуру та періодичність його оновлення.
Положення про банк завдань розробляє та затверджує Комісія.
Комісія затверджує завдання.
Авторами та рецензентами завдань можуть бути працівники закладів освіти та наукових установ, зокрема Інституту української мови Національної академії наук, або фізичні особи — підприємці, які мають вищу освіту не нижче ступеня магістра за спеціальністю «Філологія» (спеціалізація «Українська мова та література»), «Середня освіта» (предметна спеціальність «Українська мова і література») та/або науковий ступінь не нижче доктора філософії (кандидата наук) за спеціальністю (спеціалізацією) «Українська мова», які пройшли підготовку з основ теорії і методики педагогічного тестування та/або з теорії та практики розроблення і рецензування тестових завдань.
Рецензенти не можуть рецензувати завдання, авторами яких вони є.
Усна та письмова частини іспиту проходять з використанням засобів інформаційно-комунікаційної системи «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» у формі анонімного комп’ютерного онлайн-іспиту. Письмова частина передбачає виконання тестових завдань та завдань відкритого типу (написання тексту на визначену тему), а усна — монологічне висловлювання.
Структуру іспитової роботи, типологію та форму завдань визначає Комісія.
Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, а для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, — 150 хвилин (з 1 січня 2024 року).
Складення іспиту для громадян України здійснюється на безоплатній основі.
Складення іспиту для іноземців та осіб без громадянства здійснюється за кошти таких іноземців та осіб або інших (фізичних та/або юридичних) осіб. Кошти, отримані за складення іспиту, зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету. Розмір плати за складення іспиту для іноземців та осіб без громадянства становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Міністерство юстиції затвердило Порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Відповідний наказ від 13 вересня 2023 року № 3258/5 набрав чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування (7 листопада).
Ухвалений Порядок визначає процедуру притягнення юридичної особи, юридичної особи — резидента / фізичної особи — резидента, яка є засновником (учасником) юридичної особи та/або здійснює вирішальний вплив на її діяльність, до відповідальності та накладення штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, встановлених абзацами другим — четвертим частини четвертої статті 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Згідно із зазначеними нормами Закону внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу — резидента в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з наказом № 3258/5 штраф за порушення може бути накладено протягом одного року з дня виявлення порушення, але не пізніше трьох років з дня його вчинення.
У разі виявлення порушення, зокрема:
за результатом здійснення контролю відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
на підставі повідомлення державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у випадку, передбаченому Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи;
за результатом здійснення перевірки інформації, наданої юрособою, проведеної відповідно до Порядку проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, затвердженого відповідно до законодавства, складається протокол.
Протокол складають посадові особи Мін’юсту відповідно до покладених на них повноважень.
У протоколі зазначаються:
1) дата і місце його складення;
2) посада, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол;
3) відомості про особу, щодо якої складено протокол:
для юридичної особи: найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи;
для фізичної особи: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податку або серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;
4) місце, час і обставини вчинення порушення;
5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини або абзацу), які було порушено;
6) посилання на докази, якими підтверджується вчинення порушення особою, щодо якої складено протокол;
7) посилання на положення нормативно-правового акта, яким визначається відповідальність за порушення;
8) пропозиція про надання письмових пояснень особою, щодо якої складено протокол;
9) інші відомості, що сприяють всебічному та об’єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).
Протокол не пізніше трьох робочих днів з дня його складення надсилається особі, щодо якої складено протокол, або її представнику в один з таких способів:
вручення під розписку;
через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
на адресу електронної пошти, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі або підтверджується іншими доказами;
рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання/перебування) відповідної особи.
Справу розглядає посадова особа Міністерства юстиції відповідно до покладених на неї повноважень протягом двох місяців з дня, коли особа, щодо якої складено протокол, вважається повідомленою про його складення.
У період дії воєнного або надзвичайного стану, зокрема у разі періодичного зупинення постачання електроенергії за місцем розташування будівлі Міністерства юстиції, особі, щодо якої складено протокол, може бути відмовлено у розгляді справи у формі усного провадження у режимі відеоконференції.
Посадова особа під час розгляду справи зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено порушення, чи підлягає особа, щодо якої складено протокол, притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Під час визначення розміру штрафу за порушення мають бути враховані всі обставини вчинення порушення, зокрема:
характер порушення;
передумови і причини порушення;
повторне вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф;
кількість порушень, вчинених особою, щодо якої складено протокол, протягом останніх трьох років;
ступінь вини;
наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість усунення.
Постанову може оскаржити особа, щодо якої її винесено, до суду в порядку та строки, визначені законодавством.
Особа, щодо якої винесено постанову про накладення штрафу, сплачує штраф протягом десяти календарних днів з дня прийняття постанови. Штраф зараховується до державного бюджету.
Притягнення особи до відповідальності не звільняє її від обов’язку подання до Єдиного державного реєстру достовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність та структуру власності.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
