Міністерство охорони здоров’я інформує, що Центр оцінювання функціонального стану особи виконує важливу роль у забезпеченні об’єктивності та прозорості процесу оцінювання повсякденного функціонування особи. Його завданнями є організаційно-методичне консультування експертних команд, перевірка обґрунтованості рішень експертних команд та раніше прийнятих рішень МСЕК, розгляд скарг на рішення експертних команд.
Експертні команди Центру оцінювання розглядають звернення з усієї України — місце проживання чи реєстрації людини не має значення. До їх складу входять лікарі з різних державних закладів охорони здоров’я.
Детальніше про функції Центру оцінювання можна дізнатися в Положенні про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Процедура оскарження
Подання скарги можливе в двох формах: електронній та паперовій.
Для подання скарги в електронній формі необхідно звернутися до лікуючого лікаря, який раніше направив скаржника на проведення оцінювання. Лікуючий лікар оформить скаргу в електронній формі та направить її до Центру оцінювання за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — електронна система). Також скаржник або його уповноважений представник може надіслати скаргу в паперовій формі поштовим відправленням до Центру оцінювання.
Скарги розглядатимуться експертними командами Центру оцінювання. Розгляд скарги експертною командою Центру оцінювання повинен бути завершений не пізніше 30 календарних днів із дня її отримання.
Що має містити скарга:
П. І. Б. скаржника.
Адреса проживання або перебування.
Контактні дані (телефон, e-mail).
Вимоги та їх обґрунтування.
Дата складання скарги.
Скаргу потрібно подати протягом 40 календарних днів з моменту надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).
Як діяти у разі пропущення строку оскарження?
Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин (відрядження, тимчасова непрацездатність, проходження військової служби), можна подати клопотання про його поновлення до Центру оцінювання. До клопотання додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин. Клопотання можна подати в електронній або паперовій формі. Центр оцінювання розглядатиме такі клопотання протягом п’яти робочих днів і буде повідомляти про своє рішення поштою або через електронну систему. Якщо строк поновлено, скаргу необхідно подати протягом 10 робочих днів після отримання відповідного повідомлення від Центру оцінювання.
Розгляд скарг може відбуватися очно, заочно або із використанням засобів телемедицини. Експертна команда Центру оцінювання аналізує документи, заслуховує пояснення скаржника чи його уповноваженого представника, а за потреби проводить повторне оцінювання. При цьому повторне оцінювання проводиться на підставі результатів медичного обстеження скаржника, проведеного в закладі охорони здоров’я, до якого направить Центр оцінювання. У разі відмови скаржника від медичного обстеження або неприбуття на нього (крім випадків відрядження, тимчасової непрацездатності чи мобілізації скаржника) експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про скасування рішення, що оскаржується.
Рішення Центру оцінювання
За результатами розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти такі рішення:
про підтвердження оскаржуваного рішення;
про скасування оскаржуваного рішення;
про формування нового рішення (у такому разі експертна команда Центру оцінювання повинна сама й ухвалити нове рішення за результатами оцінювання скаржника).
Кінцеве рішення за результатами розгляду скарги підписується всіма членами експертної команди. Процедура оскарження рішень, прийнятих експертними командами, детально описана в розділі «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
За матеріалами Міністерства охорони здоров’я.
Далее
У Державній податковій службі України нагадали про основні зміни до податкового законодавства у 2025 році.
Звільнено від оподаткування «податком на виведений капітал» пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування, здійснених резидентами “Дія Сіті” на користь своїх працівників та гіг-спеціалістів.
Набувають чинності зміни щодо особливостей врахування витрат по нарахуванню роялті у зв’язку з набуттям чинності Законом України «Про медіа» та втратою чинності Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Для платників податку на прибуток підприємств, які провадять діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі авансові внески з податку на прибуток підприємств встановлено у фіксованій сумі вираженій у євро (замість мінімальних заробітних плат) за кожний пункт обміну іноземної валюти, які сплачуються у розмірі згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску.
Для резидентів “Дія Сіті” – платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах протягом дії воєнного стану в Україні не вважаються об’єктом оподаткування «податком на виведений капітал» вартість благодійних внесків для потреб оборони держави.
Змінено базову (основну) ставку податку на прибуток з 18 на 25 відсотків для фінансових установ (крім страховиків).
З 25 березня 2025 року виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені у разі встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб) незалежно від розміру неправомірної вигоди.
З 25 березня 2025 року не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств витрати та операції, щодо яких:
– у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави);
– платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
– винесено обвинувальний вирок суду, що операції платника здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави)
З 25 березня 2025 року для резидентів “Дія Сіті” – платників податку на особливих умовах визначено новий об’єкт оподаткування, а саме операція з надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), яка оподатковується за базовою ставкою 18 відсотків.
Втрачає чинність пільга, якою було передбачено режим звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості».
Доповнено перелік критеріїв пов’язаності юридичних осіб:
– доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції окремій юридичній особі – нерезиденту протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції;
– вартість продукції, придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції, придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції придбаної такою юридичною особою – резидентом.
Збільшена нижня межа частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (з 20 до 25 відсотків).
Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2. статті 39 ПКУ.
Встановлені критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, визнаються неконтрольованими.
Збільшений розмір штрафу у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній —100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Змінений підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше від суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.
Зменшений розмір штрафу в разі несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Змінений підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов’язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано: за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану – штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами 1–8 пункту 120.7 статті 120 ПКУ не застосовуються.
Для резидентів “Дія Сіті” уточнено порядок застосування ставки податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента “Дія Сіті”:
– ставка податку у розмірі 5 відсотків до доходів спеціалістів резидента “Дія Сіті” застосовується починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента “Дія Сіті”. Доходи, що були нараховані (виплачені) в календарному місяці, в якому набуто статус резидента “Дія Сіті”, оподатковуються за ставкою 18 відсотків;
– уточнено, що за відповідні календарні місяці, в яких резидент “Дія Сіті” не відповідав вимогам профільного законодавства, податок на доходи фізичних осіб сплачується за власний рахунок за ставкою 18 відсотків, за вирахуванням податку, що вже був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів;
– встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента “Дія Сіті” на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента “Дія Сіті”, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент “Дія Сіті” продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків щодо доходів спеціалістів резидента “Дія Сіті”, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням сум сплачених сум податку на доходи фізичних осіб.
З 1 січня 2025 року для податкових агентів встановлено щомісячний обов’язок подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. До цього був встановлений квартальний термін подання такого податкового розрахунку.
Змінено методику визначення ціни продажу вживаного транспортного засобу при визначенні бази оподаткування в разі постачання такого транспортного засобу, а саме: для осіб незареєстрованих як платник податку ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, за вибором платника: або не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності.
Продовжено до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано військовий стан, податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою.
Продовжено до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано військовий стан, податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів тощо.
З переліку об’єктів оподаткування ПДВ виключено операції з постачання на митній території України особою-нерезидентом, незареєстрованою як платник ПДВ, послуг на умовах гіг-контракту, укладеного відповідно до статті 17 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Втрачає чинність пільга щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з:
– увезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості;
– постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.
Втрачає чинність пільга щодо оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій з постачання товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю.
Втрачає чинність пільга щодо надання розстрочки сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання та комплектовання.
Втрачає чинність пільга щодо оподаткування за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу.
Втрачає чинність пільга щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з увезення на митну територію України в митному режимі імпорту безпілотних літальних апаратів, прицілів, біноклів, переносних радіостанцій тощо.
Запровадження визначення середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет і загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети, а також встановлено порядок визначення частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні (60 відсотків від вартості) продажу сигарет.
Втрачає чинність пільга щодо звільнення від сплати земельного податку для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.
Військовий збір встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Ставка для:
– першої, другої та четвертої груп – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (у 2025 році – 800,0 гривень);
– третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 ПКУ.
Платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Платники єдиного податку відображають суми військового збору (у тому числі щомісячні авансові внески військового збору) в складі податкової декларації платника єдиного податку.
Мають право не сплачувати або звільнені від сплати військового збору:
Під час обчислення мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку другої, третьої групи та фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи до загальної суми сплачених податків включаються суми сплаченого військового збору.
Податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями, які не є платниками єдиного податку, або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Ставка військового збору в розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.
Ставка військового збору в розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань, щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
До таких доходів фізичної особи, зокрема, належать:
– окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню під час виплати, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);
– доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);
– іноземні доходи;
– доходи від продажу інвестиційного активу;
– доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійної діяльності.
Під час обрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2025 рік та наступні роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057.
Сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара.
Відновлено обов’язок у 2025 році щодо сплати ЄСВ за себе на загальних підставах для фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства.
Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку визначають базу нарахування ЄСВ самостійно не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску.
У 2025 році – від 1760 грн до 35200 грн.
Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують ЄСВ у розмірі 22 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску (у 2025 році – 1760 грн) за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Для резидентів “Дія Сіті” уточнено порядок застосування відповідної ставки ЄСВ під час виплати доходів платникам податку – спеціалістам резидента “Дія Сіті”:
– ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом “Дія Сіті”, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента “Дія Сіті”;
– встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента “Дія Сіті” на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), з доходів, які виплачуються спеціалістам резидента “Дія Сіті”, сплачується ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент “Дія Сіті” продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у місячний строк, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок ЄСВ за ставкою 22 відсотки щодо доходів спеціалістів резидента “Дія Сіті”, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням вже сплачених сум ЄСВ.
Також З 1 січня 2025 року втрачає чинність Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Крім того, прийнято в другому читанні та скеровано на підпис Президенту України Закон України від 4 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (набирає чинності з 1 січня 2025 року але не раніше дня його опублікування).
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 12368 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування спеціалізованого адміністративного суду».
Про це повідомив Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді.
Проєктом Закону запропоновано:
1) внести зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», якими:
доповнити перелік вищих спеціалізованих судів Вищим адміністративним судом, визначити порядок формування його складу та встановити вимоги до судді цього суду;
передбачити утворення Вищою кваліфікаційною комісією суддів Експертної ради як допоміжного органу з метою сприяння їй у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого адміністративного суду критеріям доброчесності та професійної компетентності;
передбачити, що Експертна рада діятиме протягом шести років і включатиме трьох осіб, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції;
2) внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства, якими:
— включити до предметної юрисдикції Вищого адміністративного суду:
справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, за винятком справ, віднесених до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції;
справи за позовом Антимонопольного комітету у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;
справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;
справи щодо скасування реєстрації політичної партії;
справи щодо оскарження рішень: Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро; Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України; Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції; конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки; Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів;
— передбачити, що апеляційний перегляд судових рішень Вищого адміністративного суду буде здійснювати апеляційна палата цього суду як суд апеляційної інстанції;
— визначити правила передачі справ для розгляду до Вищого адміністративного суду.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
5 грудня народні депутати підтримали в першому читанні за основу проєкт Закону № 10164-1 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи».
Законопроєктом запропоновано доповнити Кодекс законів про працю нормами про можливість (за погодженням із роботодавцем) переведення одного з батьків на надомну або дистанційну форму роботи у випадку навчання малолітньої дитини дистанційно.
Окрім того, реалізація положень законопроєкту спрямована на забезпечення правової визначеності, у разі необхідності роботодавця направити надомних або дистанційних працівників у відрядження, якщо така можливість передбачена трудовим договором про надомну або дистанційну роботу.
Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Парламенту в другому читанні.
За матеріалами пресслужби Апарату ВР
Далее
З 2025 року українські батьки по-новому отримуватимуть від держави допомогу при народженні дитини. Так, фінансова підтримка з боку держави стане постійною.
Про це йдеться в проєкті постанови Кабінету міністрів України, який опублікували на сайті Федерації профспілок.
Передбачається, що з наступного року батьки, у яких з’явилася дитина, отримуватимуть грошові виплати від держави. Ця фінансова підтримка буде постійною.
Кошти зараховуватимуть на поточний рахунок, відкритий у державному ПриватБанку, зі спеціальним режимом використання.
Однак у документі вказано, що батьки зможуть отримувати кошти на рахунок будь-якого іншого банку, який долучиться до монетизації «Пакунка малюка».
«Виплата грошової компенсації відбувається у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок отримувача відповідно до договору про взаємодію, укладеного між Державною службою у справах дітей та уповноваженим банком», — йдеться в документі.
При цьому розмір отриманої грошової компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, які надаються сім’ям відповідно до законодавства.
Наступного року розмір грошової компенсації на одну дитину уряд пропонує встановити в межах 7 689 грн.
«Пакунок малюка» — це соціальна ініціатива, завдяки якій батьки отримують фінансову допомогу з боку держави. Отримані кошти можна витратити на:
Грошова компенсація призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини.
Джерело: https://finance.novyny.live
Далее
Суть справи: в травні 2022 року відповідачка підписала анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та в подальшому отримала банківську картку.
В листопаді того ж року банк встановив їй кредитний ліміт у розмірі 5 тисяч грн., який 16 січня 2023 року був збільшений до 25 тисяч грн, а на наступний день — до 36 тисяч грн.
При цьому, суд також встановив, що в період часу з 15 січня по 18 січня 2023 року невідома особа, отримавши несанкціонований доступ до рахунку відповідачки, здійснила перекази та оплати на ігрових сайтах в мережі Інтернет на загальну суму 35 281,90 грн.
Служба безпеки банку провела перевірку та підтвердила, що, дійсно, в ці дні відбувалися авторизації в акаунті клієнтки. Завдяки зміненому паролю був відновлений доступ до її «Приват24», а в онлайн чаті зафіксоване звернення для збільшення кредитного ліміту.
Незважаючи на це, представник фінансової установи звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що банк в повному обсязі виконав обов’язки про надання банківських послуг клієнтці, а тому вважав, що вона повинна компенсувати банку заявлену суму боргу, яка складалася з 35 822 грн кредитних коштів та ще 9 333 грн прострочених відсотків, які утворилися через несплату у визначені договором строки кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Місцевий відмовив в задоволенні позову. Як встановив суд, і позивач не заперечував, відповідачка зверталася до банківської установи з проханням повернути кошти та скасувати відсотки і повідомила правоохоронні органи про вчинення стосовно неї шахрайських дій.
Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду погодилася з ухваленим рішенням — банк не довів, що саме відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка надає доступ до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати несанкціоновані платіжні операції. Також суд визнав недоведеним той факт, що саме відповідачка ініціювала збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів взяла до уваги і нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою.
«Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, колегія суддів виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними», — йдеться у постанові.
Суд наголосив, що «у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів».
За цих обставин Чернівецький апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За повідомленням на сайті суду.
Далее
