Справа № 520/15951/18 розглядається із жовтня 2018 року.
Адвокат Єфімова Лариса Яківна здійснює представництво та захист інтересів позивача.
Суть справи: ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Під час його тривалого перебування разом із дружиною за межами України, а саме 03 серпня 2018 року, його автомобіль перереєстровано на ОСОБА_3 шляхом підробленої довіреності. До злочину причетний ОСОБА_4 — син його дружини, який, скориставшись їхньою відсутністю, заволодів документами позивача (вітчима), виготовив підроблений паспорт, у якому були зазначені його особисті дані, та переоформив вказаний автомобіль на сторонню особу, яка в свою чергу зробила ще раз відчудження автомобіля.
Згоди на відчудження належного йому транспортного засобу Позивач не надав. Виходячи зі змісту ст.ст. 387, 388 Цивільного Кодексу України (Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України) адвокат просила суд витребувати автомобіль у добросовістного набувача.
Рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із такими рішеннями суду, адвокат звернулась із касаційною скаргою.
Постановою від 3.11.2021 року ВС КЦС вищенаведені рішення скасовано, а справу повернуто на новий розгляд.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 19 червня 2009 року ОСОБА_1 придбав та 24 червня 2009 року зареєстрував автомобіль «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
03 серпня 2018 року автомобіль «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2, в Регіональному сервісному центрі МВС в Одеській області перереєстровано на ОСОБА_3
08 серпня 2018 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_5
09 серпня 2018 року від дружини позивача ОСОБА_6 надійшла заява до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якій вона просить прийняти міри щодо її сина ОСОБА_4 , який в період з березня по липень 2018 року, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем марки «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим спричинив їй майнову шкоду.
28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М. із заявою про скасування довіреності від 03 серпня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за № 2824, та довіреності від 30 липня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за № 2750, на ім`я ОСОБА_4
28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської А. М. із заявою про скасування довіреності від 30 липня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за № 5000, на ім`я ОСОБА_4 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.
Віндикація — це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.
При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.
Відтак особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач наполягав на тому, що спірне майно вибуло з його власності поза його волею, оскільки довіреності, на підставі яких відчужений належний йому автомобіль, він не видавав, адже станом на час їх видачі він перебував за межами України.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів шахрайського заволодіння його автомобілем.
З таким висновком апеляційного суду колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Новації у дошкільній освіті оголошені у законопроекті № 6172 про дошкільну освіту, який внесений Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, у законопроекті визначено, що вікова періодизація розвитку дітей така:
Законопроєктом передбачено, що кожна дитина має право на здобуття дошкільної освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі дошкільної освіти.
Передбачається ведення обліку дітей для ефективного визначення і закріплення за закладом дошкільної освіти місцевими органами виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Органи влади мають врахувати спроможність кожного закладу приймати дітей і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових груп. При цьому кількість груп має забезпечувати здобуття дошкільної освіти усіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу дошкільної освіти (дошкільного підрозділу).
У законопроекті прописано, що діти можуть здобувати дошкільну освіту у закладі дошкільної освіти, у сім’ї — за індивідуальною формою, а саме:
1) сімейною (домашньою) формою, організованою батьками і реалізованою:
2) педагогічного патронажу за допомогою суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.
Мовою освітнього процесу у сфері дошкільної освіти є державна мова.
При цьому, закріплено право на здобуття дошкільної освіти мовою відповідного корінного народу чи національної меншини поряд із державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах дошкільної освіти або через національні культурні товариства, шляхом створення окремих груп з провадженням освітнього процесу відповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на групи з провадженням освітнього процесу державною мовою.
Перелік освітніх галузей, що вивчаються державною мовою і мовою корінного народу чи національної меншини України, визначається освітньою програмою закладу дошкільної освіти згідно з вимогами державного стандарту до опанування вихованцями державною мовою та з урахуванням особливостей мовного середовища.
Важливо: приватні суб’єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім тих, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити оволодіння їх вихованцями державною мовою відповідно до вимог державного стандарту.
Хто може надавати послуги дошкільної освіти:
Типи закладів дошкільної освіти:
дитячий садок — заклад дошкільної освіти (дошкільний підрозділ) для дітей віком від 1 до 6 (7) (7 (8) — для дітей з особливими освітніми потребами) років;
спеціальний дитячий садок — заклад дошкільної освіти (дошкільний підрозділ) для дітей віком від 1 до 7 (8) років з порушеннями слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, затримкою психічного розвитку;
З повагою, Адвокат Л.Я. Єфімова!
Далее
