Розглянемо звичайну ситуацію, — пара перебувала у шлюбі, весь час проживали на особистій житловій території одного із подружжя, скажімо, чоловіка. Шлюб розірвано, дружина добровільно переїхала проживати в інше місце, але залишилась зареєстрованою у квартирі чоловіка. Що робити останньому? Як зняти із реєстраційного обліку бувшу дружину, коли вона самостійно цього зробити не бажає.
Відповідає Адвокат Юридичної компанії-Лєгал Єфімова Л.Я.
Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання.
Положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Так, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про:
позбавлення права власності на житлове приміщення;
позбавлення права користування житловим приміщенням;
виселення;
визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
В ситуації, яка розглядається, підходить варіант втрати права користування житловим приміщенням. Чому саме він, проаналізуємо, виходячи із правових норм, які регулюють дані відносини.
В даному випадку, об’єкт права власності є житловим приміщенням, тому режим мешкання в ньому регулюється нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
На сегодняшний день в Украине стали очень популярными онлайн кредиты.
Все очень быстро и удобно. Не нужно собирать пакет документов, не нужно никуда идти, достаточно только банковской карты и смартфона с доступом в интернет. И все — кредит оформлен.
Но не все так просто, как кажется. Реальная процентная ставка в таких онлайн кредитах от около 400 до около 900 процентов годовых.
Например, согласно расчету, который можно сделать на сайте одного из сервисов по предоставлению онлайн кредитов, при получении кредита 5000 гривен на две недели вернуть придется 6102,5 гривен. Расчет проведен на сайте другого сервиса показывает, что при оформлении кредита на сумму 10000 гривен на три месяца вернуть придется уже 28000 гривен.
А если человек вовремя не возвращает деньги, ему еще и начисляются проценты за пользование кредитом, штрафы (неустойка, пеня).
Таким образом, сумма долга начинает увеличиваться как снежный ком. К тому же начинаются звонки и преследования коллекторов.
Стоит отметить, что основным условием разрешения кредитных проблем, является желание заемщика избавиться от них и наличие некоторой суммы денежных средств.
Что же делать в ситуации, если сума задолженности стала огромной?
Рассмотрим самые действенные варианты.
В данном случае речь не идет о маленьких суммах задолженности.
Починаючи з 2005 року багато громадян України уклалали з банками договори споживчого кредиту в іноземній валюті з метою придбання житла, передаючи в іпотеку на підставі іпотечного договору належну їм на праві власності квартиру або будинок.
У зв’язку з девальвацією гривні, зменшилася кількість громадян, які спроможні були виконувати свої зобов’язання за кредитами. Тому банки, на підставі договору факторингу та договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, передали колекторським компаніям право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, тобто колекторські компанії набули прав кредитора у зобов’язаннях, що виникли з вищезазначених договорів.
У червні 2014 року, Верховною Радою України ухвалено Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” № 1304-VII від 03 червня 2014 року, який діє до моменту вступу в законну силу Кодексу про банкротству фізичних осіб.
Згідно цього Закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
В 2016 році Верховний Суд України дав кредиторам «зелене світло» на позасудову перереєстрацію права власності на заставне, і зокрема, іпотечне майно, якщо договором передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання за кредитним договором. Отже колекторські компанії, із новою силою почали застосовувати спосіб впливу на боржників без судових процесів, здійснюючи реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за колекторськими компаніями.
