Виділ в натурі частки нерухомого майна за рішенням суду. Поділ спільної часткової власності

В житті трапляються ситуації, коли житлова нерухомість, будинок, знаходиться у власності кількох осіб, а саме в спільній частковій власності. Розпорядження часткою без згоди іншого співвласника є неможливим. Що в такому випадку робити?

Необхідно виділити частку в натурі. Як це зробити, розглянемо далі.

У відповідності до пунктів 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

З наведеного вбачається, що є добровільний порядок виділення частки та у разі відсутності згоди, за рішенням суду.

У разі досягнення згоди, відповідний договір про виділ у натурі частки із спільного майна посвідчується нотаріально, новому об’єкту присвоюється новий адресний номер, при проходженні встановленої процедури.

В даній статті розглянемо більш детально виділ частки за рішенням суду.

Так, відсутність конкретного розподілу часток житлового будинку позбавляє власників можливості реалізувати свої права як власника майна, зокрема передати майно у заставу, приватизувати земельну ділянку, тощо.

Укласти договір про виділ майна в натурі у нотаріуса неможливо, оскільки немає спільної згоди всіх співвласників вказаного будинку.

Що передбачено законодавством?

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна — це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

З положень ч.ч. 2 , 3 ст. 367 ЦК України вбачається, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частин першої третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок про те, що виділ часток (поділ) жилого будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо) (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 601/180/16).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 03 квітня 2013 року, справа № 6-12цс13, а також постанові від 23 січня 2019 року у справі № 757/24164/17-ц.

Зверніть увагу: при поділі нерухомого майна в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення, суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № № 127/14320/15-ц.

Таким чином у матеріалах справи повинні бути наявні погодження з компетентними органами на можливість здійснення запланованих експертом перепланувань та переобладнань при виділенні кожному із співвласників належної йому частки у спірному будинку згідно із запропонованим експертом варіантом, які повинні бути отримані та надані суду до ухвалення судового рішення, оскільки такі документи є однією з умов правильного вирішення спору.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08.12.2010 року №1117«Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них» (постанова Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 725/602/18).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженою наказом №55 від 18.06.2007 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Варто пам’ятати, що виділ можливо зробити лише на ту площу, яка узгоджується із технічною документацією.

Тобто, якщо Ви вчинили самочинне будівництво то зверніть увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що стосовно об`єктів самочинного будівництва особа не може ставити питання про їх врахування при виділі у натурі належної їй частки у праві спільної часткової власності. Разом з тим, щодо частини нерухомого майна, право власності на яку не є припиненим, співвласник вправі ставити питання про виділ у натурі належної частини без урахування об`єктів самочинного будівництва, що не суперечить Інструкції № 55, яка застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна ( п.1.1 Інструкції № 55).

Стаття 331 ЦК України, чинного з 01.01.2004р., встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів полягає у підтверджені державними приймальними комісіями готовності об`єкта до експлуатації за його цільовим призначенням відповідно до будівельних норм та правил.

Отже, новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об`єкта цивільного права саме з моменту закінчення будівництва, що має підтверджувати відповідний правовстановлюючий документ компетентного органу у відповідності до чинного на час закінчення будівництва законодавства.

Якщо у Вас залишились питання чи Ви потребуєте допомоги адвоката, звертайтесь за контактними телефонами: 097-754-79-48; 068-124-25-85 або до офісу компанії: м.Одеса, Адміральський проспект, 25, оф.9 Юридична компанія-Лєгал.

З повагою, адвокат Л.Я. Єфімова!